Слінкі – одна з найпростіших і в той же час одна з культових іграшок у світі. Її було випадково створено 1943 року. Автор винаходу – Річард Томсон Джеймс – інженер-механік військово-морського флоту США родом з міста Філадельфія штату Пенсільванія. Свого часу Джеймс працював на верфі “Вільям Крамп і сини” у Філадельфії, займаючись розробкою пружин, які б підтримували чутливі прилади на суднах у період шторму, і зовсім випадково зробив феноменальний винахід, який популярний вже 80 років. Далі на philadelphia-future.
Винахід, який ішов на зустріч винахіднику
За однією версією якось Річард Джеймс хотів дістати з полиці одну зі створених ним пружин. За іншою – він випадково зачепив на полиці банку з запчастинами. Та як би не було, пружина, вислизнувши з рук чи випавши з банки, почала рухатися дуже цікавим способом. Розтягнувшись, вона одним кінцем “ступила” на стопку книжок, потім перекотилася й іншим кінцем стала на стіл, далі знову схожим чином “перекрокувала” на підлогу. Ці маневри імпровізованими “сходами” виглядали дуже ефектно. Інженеру так сподобалася цікава пружина, що він почав її вдосконалювати, місяцями експерементуючи з типами сталі і з рівнями напруженості дроту. Врешті одного дня Річард запустив пружину сходами свого будинку та показав свій винахід дружині Бетті. Разом пара дійшла думки, що пружина, яка вміє “крокувати”, може стати чудовою іграшкою. У пошуках назви для неї Бетті М.Джеймс почала гортати словник. Їй нібито трапилося шведське слово “slinky”, яке значить “гладкий”, “звивистий”, а ще “загадковий”. Існує ще й версія походження назви від слів “snake like motion” – тобто зміїний рух. Тож пружину-іграшку назвали “слінкі”. Фінальний варіант цього винаходу складався з 98 витків. У складеному вигляді його висота становила 6,35 сантиметрів.
Кажуть, що коли іграшка існувала фактично в одному екземплярі, місцева дітвора шикувалася в чергу, щоб власноруч спробувати, як пружинка “крокує”. Інтуїція і реакція дітей наштовхнула подружжя Джеймсів на ризик. У 1945-му році вони взяли в кредит 500 доларів і заснували компанію, яка зайнялася промисловим виробництвом диво-пружин. Так і стартувало масове виробництво однієї з найвідоміших і найулюбленіших іграшок у світі, і так з’явився бренд “Slinky”, продукція якого швидкими темпами підкорила серця мільйонів людей. Хоча спочатку це здавалося Джеймсам чимось неймовірним.
Перші 400 пружин вони виготовили з високоякісної шведської сталі синьо-чорного кольору. Кожну іграшку загорнули в пергаментний папір. За екземпляр встановили ціну 1 долар і давай шукати партнерів-реалізаторів. Але невеликі магазини іграшок, куди звертався винахідник, не пішли на співпрацю, бо їх не вразив звичайний дріт, скручений у спіраль. Подружжя засмутилося, але не опустило рук. Вони звернулися в універмаг “Gimbels” у місті Філадельфія напередодні Різдва 1945 року. І заклад дав змогу Річарду й Бетті лишити на вітринах свої вироби. Пружини деякий час припадали пилом, доки Річард не запропонував показати відвідувачам у відділі іграшок винахід в дії. За 90 хвилин 400 іграшок розкупили! За наступні кілька тижнів купили ще більше 20 тисяч пружин! “Крокуюча” спіраль стала іграшкою-феноменом!
Залишив дружині бізнес і мільйонні борги
Джеймс покинув стару роботу і поринув з Бетті у діяльність власної фабрики пружинок (вона стала відома під назвою James Industries, а згодом як James Spring & Wire company). Винахідник розробив устаткування, яке виготовляло 1 пружину за 10 секунд. За два роки виробництва було реалізовано більше 100 млн. пружин за 1 долар кожна. 1945 року іграшка викликала чималий інтерес на одній з виставок у Філадельфії, а 1946-го – на Північноамериканському міжнародному ярмарку іграшок. Лише за кілька років родина Джеймса розбагатіла. Але чоловік дуже змінився, він з головою поринув у релігію, віддалявся від суспільства і перестав цікавитися грошима. Начебто не цікавився він і дітьми та почав зраджувати Бетті, а коли його викрили – зачастив у церковну сповідальню. Майже всі зароблені кошти Річард віддавав якимось релігійним групам…
Річард Джеймс із сином. 1940-ві роки
1960 року Річард Джеймс залишив дружину з 6-ма дітьми і поїхав у Болівію, щоб стати місіонером в одній з релігійних організацій чи то навіть сект. Родина категорично відмовилася їхати з ним і навіть листуватися. Компанія, що зав’язла у мільйонних боргах, опинилася в руках Бетті. І жінка виявилася чудовою керівницею. Фабрика не просто відновила позиції, але й чудово прогресувала. З’явилися іграшкова собака Слінкі, міні-пружинка, пластикова пружина та відома пісенька-джингл “It’s Slinky”. А ще жінка почала використовувати світлого кольору метал для виробництва іграшки.
Бетті Джеймс прожила 90 років і померла 2008-го. Річард помер 1974 року в 56 літ, після 14 років по виїзду до Болівії. Їх компанію 1998 року викупила інша компанія.
Бетті Джеймс у зрілому віці
Оригінальні слінкі виготовляють лише в США
З часу перших продажів слінкі й на кінець ХХ століття в світі було продано більше 300 мільйонів “крокуючих” пружин. Сьогодні ви знайдете слінкі чи не в кожному дитячому магазині на планеті. Є вони і в металевих, і в пластмасових версіях. Пружинкою не лише граються на одинці чи влаштовуючи дружні перегони сходами дорослі і діти (хоч вона була придумана саме для дітей). Її носять замість браслета, намиста, використовують як гірлянду, підставку для ручок і олівців, як скакалку. Військові США у В’єтнамі застосовували слінкі як антену для радіо. Знаменита спіраль злітала навіть у космос, де НАСА задіяло її в експериментах з вивчення невагомості. Медики застосовують слінкі як засіб для розвитку координації, інструмент для терапії і позбавлення стресу (для цього радять перекидати пружину з долоні в долоню). Вчителі демонструють з допомогою слінкі переміщення маси тіла і явище хвильових коливань. І це зовсім не все коло застосувань простої і унікальної іграшки.
Оригінальні слінкі виготовляють лише в США, на тому ж заводі в Пенсильванії і на тому ж обладнанні, за яким працювали Річард і Бетті Джеймси та яке 1945 року видало першу партію слінкі з чорної сталі. За 80 років вигляд іграшки не змінився. Удосконалено лише її краї з метою максимальної безпеки згідно сучасних стандартів. Простий і геніальний винахід доступний кожному. Слінкі отримала в народі багато інших назв. Наприклад: онда, ондаманія, андаманія, веселка, спіралька.
У слінкі є свої рекорди
Іграшка має чимало особистих досягнень. Так від витоків і по нині на виготовлення слінкі використали більше 50 тисяч тонн дроту, цього вистачило б більше як 120 разів обмотати планету Земля по Екватору. Канал “Discovery” визнав круту пружинку однією з 10 знакових іграшок ХХ століття. Вона знаходиться в переліку Національної зали слави іграшок США, поруч з лего, Барбі та монополією. Ви можете побачити слінкі у одному з найвідоміших музеїв Нью-Йорка – Музеї мистецтва Метрополітен. А ще 2001 року 82-річна Бетті Джеймс отримала престижну нагороду Американської асоціації виробників іграшок, а ім’я жінки внесено в “Зал слави” даної асоціації. Улюблена іграшка з’явилася й на великому екрані – в різних кіно і мультиках. 2007 року журнал “Wired” назвав слінкі найбажанішим різдвяним презентом. Тоді пружинка обігнала чимало серйозних конкурентів, наприклад фотоапарат “Canon”.
Зрозуміло, що успіх слінкі спровокував масу її підробок. Оригінальні слінкі продаються в гарній упаковці, бренд гарантує якість і безпеку. Справжні слінкі лише круглі (бо пружини-метелики чи зірочки легко плутаються й погано “крокують”) і їх не покривають фарбою. А підробки часто продають без упаковки і вони мають кольори райдуги (це популярна китайська підробка і чим вона дешевше, тим більший шанс, що фарба шкідлива). Оригінальні слінкі не заплутуються, бо мають широкий профіль кілець і в металевих, і в пластикових варіантах. Підробники ж економлять, тому кільця вузькі і не мають співвідношення сторін 1/5 як в оригіналу. За десятки років діяльності компанія розробила формулу ідеального пластику для слінкі: він еластичний, міцний і стійкий до деформації.
Та досить вже просто читати, поспішіть врешті знайти свою слінкі і пограти з нею!
