Кетлін «Кей» Макналті (в заміжжі спочатку Моклі, а пізніше Антонеллі) була програмісткою та науковицею в галузі інформатики. Дівчина народилась в Ірландії, звідки її родина емігрувала до Філадельфії, коли Кетлін було 3 роки. Саме в Америці вона зросла та змогла реалізувати свої математичні здібності та таланти. Далі на philadelphia-future.
Кетлін стала однією з шести перших програмісток ENIAC, здобутки яких та внесок у розвиток комп’ютерних технологій стали широко відомими у XXI столітті. Розповідаємо докладніше про її долю, кар’єру та особисте життя.
Любов до математики та кар’єра програмістки
Кетлін Макналті народилася в Ірландії 12 лютого 1921 року. Вона була третьою із шести дітей в родині Джеймса Макналті та Енн Неліс. Батько був політичним активістом, а також займався підготовкою бійців Ірландської республіканської армії. Через цю діяльність він був вимушений разом з родиною емігрувати до США восени 1924 року.
Макналті приїхали до Філадельфії та оселилися в районі Честнат-Гілл. Джеймс працював муляром, а його діти отримали можливість навчатись та зростати в мирі.
Кетлін спочатку була ученицею місцевої церковнопарафіяльної школи. Потім вона вступила до Католицької старшої школи для дівчат, де захопилася алгеброю та геометрією. Дівчинка виявила неабиякі здібності до цих наук, тож згодом вступила до місцевого коледжу. У коледжі Кетлін поглиблено вивчала математичні та статистичні науки. У червні 1942 року вона закінчила заклад освіти, здобувши ступінь у математиці.
Невдовзі перспективна випускниця натрапила на оголошення про набір дівчат зі ступенем математики на державну службу для розрахунку траєкторій куль і снарядів. Річ у тім, що тоді вже була в розпалі Друга світова війна й у США було багато дослідних робіт та розробок, пов’язаних з військовою сферою.
Роботу, яка зацікавила Кетлін, пропонувала дослідницька лабораторія, розташована на Абердинському випробувальному полігоні (штат Меріленд). Кетлін також запропонувала цю роботу своїм однокурсницям. На переїзд погодилась Френсіс Білас. За тиждень дівчата вже працювали на посадах обчислювачів із зарплатнею 1620 доларів на рік.
Через декілька місяців вони долучились до роботи з диференціальним аналізатором, який був розташований у підвалі Електротехнічної школи Мура. Це був найбільший та найскладніший аналоговий механічний калькулятор того часу. В усьому світі таких машин було декілька.
З червня 1945 року Кетлін Макналті працювала з першим електронним цифровим обчислювачем загального призначення ENIAC. Вона та ще п’ятеро дівчат стали першими програмістками та досліджували перепрограмування машини задля вирішення різних завдань. Так, Кетлін стала винахідницею підпрограми. Проте про її здобутки, як і про діяльність її колег, не було нічого відомо до XXI століття. Натомість було широко відомо про чоловіків, які також працювали з ENIAC.
У 1948 році Кетлін вийшла заміж та залишила цей проєкт. Пізніше вона займалася комп’ютерами BINAC та UNIVAC I, в розробці яких брав участь її чоловік, Джон Моклі.
Науковиця прожила довге та насичена життя й померла від онкологічного захворювання у Пенсільванії у віці 85 років. Це сталось 20 квітня 2006 року.
Особисте життя
Кетлін вперше вийшла заміж у 1948 році. Її обранцем став винахідник ENIAC та співзасновник компанії Eckert-Mauchly Computer Corporation Джон Моклі. У чоловіка було двоє дітей від першого шлюбу (його перша дружина трагічно загинула у 1946 році).
Після одруження Джон, Кетлін та діти оселились неподалік від Пенсільванського університету. У цьому шлюбі народилось троє дітей. Згодом родина переїхала до великого фермерського будинку поряд з містечком Амблер, що у Пенсільванії. Джон пішов з життя у 1980 році.
У 1985 році Кетлін вдруге вийшла заміж. Цього разу її чоловіком став фотограф Антонеллі, тому в історичних джерелах найчастіше зустрічаємо Кетлін під цим прізвищем. У 1994 році у чоловіка була діагностована хвороба Паркінсона. За рік він пішов з життя.
Цікаві факти та визнання
У шкільні роки Кетлін завжди на відмінно складала математику. Коли у 1942 році вона здобула ступінь з цього предмету в коледжі, то стала однією з трьох студенток, які його здобули. Всього на курсі було 92 дівчини.
Попри довге замовчування ролі жінок-дослідниць в розробці ENIAC, у 2010 році на екрани вийшов документальний фільм, який розповідає їх історію. Таким чином, кожна з розробниць була вшанована. Щодо Кетлін, то її:
- було включено до Зали слави Women in Technology International (1997 рік),
- було включено до Національної зали слави винахідників (США) (2002 рік),
- у 2017 році Міський університет Дубліна назвав на її честь комп’ютерно-обчислювальний корпус,
- у 2019 році шляхом громадського голосування суперкомп’ютер Ірландського центру високопродуктивних обчислень при Ірландському національному університеті в Голуеї було названо «Кей» на честь дослідниці.
Крім того, Технологічний інститут у Леттеркенні щороку нагороджує найкращого студента з інформатики медаллю та премією імені Кей Макналті.
