У північно-східній частині міста Філадельфія штату Пенсільванія США є міст Франкфорд Авеню (Frankford Avenue Bridge), який вважають найстарішим автомобільним мостом США, що постійно використовується. Міст побудований 1697 року, тобто йому більше 300 років. Далі на philadelphia-future.
Збудований славетним Вільямом Пеном
Цей давній міст має кілька назв. Крім вищезгаданої, його ще називають міст Пенніпак-Крік, міст Пенніпак, Холмсбургський міст та Королівський шосейний міст. Свого часу Холмсбург був селом (нині це частина території північно-східної Філадельфії). Тут мешкали корінні жителі – плем’я ленапе. Відомо, що 1683 року Вільям Пен – непересічна фігура в історії США, його називають одним з батьків-засновників держави та її першої столиці Філадельфії – викупив у індіанців землю між двома тутешніми річками, одна з яких мала назву Пенніпак. 1697 року Вільям Пенн ініціював спорудження мосту над струмком Пенніпак-Крік на землях Холмсбурга, щоб з’єднати свій особняк з новим містом Філадельфією. Так і виникла споруда, яка стала важливою ланкою Королівського шосе та поєднала Філадельфію з містами на півночі, насамперед з Трентоном, Бостоном, Нью-Йорком.
Цікаво, що 1683 року Генеральна Асамблея штату Пенсільванія прийняла закон, щодо обов’язкового будівництва мостів через усі річки та струмки вздовж Королівської траси в Пенсільванії. Споруди мали звести за 18 місяців, ширина мостів мала становити 10 футів, з обох боків передбачалися перила. В’їзди перед мостами належало добре розчистити, щоб сприяти руху коней і возів. Мости будували місцеві чоловіки, а тих, хто цього уникав, штрафували.
Час вимагає його поступової реконструкції
Frankford Avenue Bridge має протяжність 73 фути, тобто трохи більше ніж 22 метри. Цей однопрогонний міст вирізняється трипролітною арочною будовою і є раннім прикладом бетонного мосту з опорними елементами. Його облицювання зроблено у вигляді каменю, з дужками на стінках і контурами навколо арочних кілець. Парапет мосту прикрашають декоративні огорожі-балюстради, це стане особливістю конструкцій бетонних мостів у містах ХХ століття.
Протягом його історії міст періодично удосконалювали. Так 1803 року його вимостили щебенем. На південному кінці мосту встановили платну касу. До 1892 року тут збирали плату за проїзд, доки місто Філадельфія придбало магістраль. 1893-го відбулася досить значна зміна: міст розширили шляхом додавання кам’яної арки на південній стороні, зокрема для курсування трамваїв, які ввели в експлуатацію 1895-го. Пізніше додали й консольний тротуар та деякі інші елементи, періодично ремонтували й кладку. Наступного разу споруду розширили 1950-го, щоб вона лишалася в робочому стані і краще пропускала автомобільний рух. Востаннє міст реконструювали 2018-го. Попри всі зміни, він зберігає чималу частину оригінального матеріалу й первинний дизайн.
Володар заслужених відзнак
1970 року споруда отримала нагороду Американського товариства інженерів-будівельників як видатне інженерне досягнення та історична пам’ятка цивільного будівництва. На згадку про це на західному парапеті встановлено бронзову дошку. 1988 року міст внесено до Національного реєстру історичних місць США, а ще він перебуває в Філадельфійському реєстрі історичних місць.
Крім звичайних людей, які з давніх літ перетинали міст пішки, верхи, кіньми й у каретах, через нього курсували й особливі подорожні. Наприклад, делегати Першого чи Другого Континентальних Конгресів. А ще делегати, які їхали з Нью-Йорка для розробки Декларації незалежності у Філадельфії. 1789 року, їдучи на першу президентську інавгурацію в Нью-Йорк, його перетнув Джордж Вашингтон. За всю історію високолітній міст неодноразово згадували в літературі, його зображували місцеві художники. 1996 року до легендарного мосту навідалася знімальна група з Японії, маючи мету увіковічнити споруду для своїх глядачів у фільмі “Мости навколо світу”.
Є дані, що за день через міст проїздять до 23 000 авто, хоч в умовах сьогодення для моста в такому місті це невисокий показник. З 1981 року дозволена межа транспортованої ваги на ньому становить 20 тонн. З дня на день у буденних справах спорудою курсують чимало американців і гостей міста, які навіть не замислюються як багато вона “пам’ятає”. А люди, які звели цей славетний міст, навіть не могли уявити, що він матиме таке довге життя і що ним у ХХІ столітті їздитимуть такі “фантастичні” транспортні засоби як нині.
