Про історію жінок, які займались програмуванням на самому початку його історії, стало широко відомо після виходу на екрани фільму про них у 2010 році. Дівчата, які працювали у Філадельфії в роки Другої світової війни, зробили значний внесок у програмування, але одразу слава дісталась лише чоловікам. Сьогодні ми знаємо про них більше й познайомимо вас з однією з шести перших програмісток в історії – Мерлін Мельцер, у дівоцтві Вескофф. Далі на philadelphia-future.
Шлях у програмування та робота з ENIAC
Мерлін Вескофф народилася у Філадельфії у 1922 році. Про її дитячі роки нам нічого не відомо, але знаємо, що у 1942 році дівчина закінчила Університет Темпл. Того ж року вона влаштувалась на роботу в Інженерну школу Мура Університету Пенсільванії. Там Мерлін виконувала розрахунки погодних умов та опанувала роботу з відповідним обладнанням.
Дівчина проявила здібності до роботи й уже через рік її перевели до іншого відділу, де вона почала займатись розрахунком балістичних траєкторій. Ця робота була важливою, адже тривала Друга світова війна й уряд США вкладав ресурси у різноманітні військові розробки, в тому числі ті, що були пов’язані з обчисленнями.
Варто зазначити, що інженерну школу фінансувала армія США. Тоді було набрано близько 80 жінок, які розраховували балістичні траєкторії вручну за допомогою складних диференціальних розрахунків. Їх називали «комп’ютерами» і недарма – всі дівчата були здібними в математиці й чудово виконували свою роботу.
У 1945 році за ініціативою та фінансування армії розпочався новий експериментальний проєкт. Мова йшла про створення першого повністю електронного цифрового комп’ютера. Першими програмістами для роботи з ним були обрані шість жінок-«комп’ютерів». До їх числа потрапила і Мерлін. Також у команді були філадельфійки Кетрін Антонеллі та Френсіс Білас.
Нова машина була названа ENIAC. Це був перший у світі електронний цифровий обчислювач загального призначення. До того ж його можна було перепрограмовувати для розв’язання різноманітних завдань, з чим експериментувала Мерлін та її колежанки. Це була величезна машина, яка вражала уяву:
- вага комп’ютера складала близько 30 тонн, а площа – 167 кв. м;
- машина складалась із 17 468 ламп, 1500 реле, 7200 кремнієвих діодів, 70 000 резисторів, 10 000 конденсаторів та близько 5 000 000 з’єднань були спаяні вручну;
- комп’ютеру було необхідно понад 150 кіловатів електричної потужності.
Містяни у Філадельфії вважали, що відключення електроенергії, які траплялись часом у місті, були пов’язані з тим, що науковці вмикали цей потужний прилад.
Мерлін в рамках цього проєкту продовжувала розрахунки траєкторій балістичних ракет та працювала над їх автоматизацією з використанням комп’ютера. Власне ENIAC представили широкій громадськості у 1946 році. Чоловіки-інженери, які займались розробкою цією машини, здобули славу в усьому світі. Про них одразу багато писали та говорили, а ось про перших програмісток, які були залучені до проєкту, інформацію не поширювали.
Більшість з дівчат залишили цю роботу, кожна зі своїх причин, а їх історія стала широко відома світові лише через півстоліття. Тоді нарешті заговорили про перших програмісток та їх внесок в історію комп’ютерних наук та програмування.
Особисте життя та волонтерська діяльність
Мерлін Вескофф пішла з групи програмісток у 1947 році. Тоді вона вийшла заміж за доктора Філіпа Мельцера. Вона народила сина Х’ю та доньку Джой й жила щасливим сімейним життям. Щодо роботи, то жінка працювала волонтеркою у бібліотеці, потім – у недільній школі. Деякий час також працювала у службі доставлення продуктів, але до математики та програмування більше не поверталась.
В останні роки життя Мерлін співпрацювала з організацією Susan G. Komen for the Cure. Жінка зв’язала понад 500 шапок для жінок, які через хіміотерапевтичне лікування втратили волосся. Вона цікавилась волонтерською діяльністю та завжди знаходила можливість зробити світ трохи кращим місцем для життя.
Мерлін пішла з життя 7 грудня 2008 року у штаті Пенсільванія. Туди вони з чоловіком переїхали у 1957 році. На момент смерті у Мерлін було троє онучок та онуків. Їй було 86 років.
Визнання і пам’ять
Пам’ять про Мерлін Мельцер та її колежанок, які були першими програмістками в історії, вшанована у:
- книзі, яка вийшла у 1996 році, та розповідає історію всіх жінок, які працювали з першим в історії потужним комп’ютером;
- в американському документальному фільмі «Top Secret Rosies: The Female Computers of WWII» 2010 року;
- у 1997 році всі шість жінок були включені до Зали слави організації Women in Technology International.
Такою була історія Мерлін Вескофф, у шлюбі Мельцер, американської програмістки, однієї з шести перших програмісток ENIAC. Перший у світі електронний цифровий обчислювач став початок ери комп’ютерів та зробив можливими розвиток сфери програмування. Ці основи були закладені в роки Другої світової війни у Філадельфії, тож усі причетні до цих розробок, як чоловіки, так і жінки, заслуговують на шану та пам’ять.
