Будівлю Пенсвільванія-хол звели у Філадельфії у 1837-1838 роках для зустрічей аболіціоністів – діячів руху за скасування рабства. Тут мали б відбуватись лекції про важливість боротьби з рабством, обговорення прав жінок та інших реформ, які хвилювали тогочасне суспільство. Проте будівля згоріла через чотири дні після відкриття.
Цей акт вандалізму лише посилив рух аболіціоністів. Спалення будівлі викликало серед них неабияке обурення. Тож вони продовжили свою боротьбу з новою силою. Дізнайтесь більше про історію та значення Пенсільванія-хол на philadelphia-future.
Аболіціонізм у Пенсільванії
Рух за скасування рабства або аболіціонізм поширився у США після революції. У той час Пенсільванія стала його центром. Тут мешкало багато активних діячів і вперше в країні було засноване аболіціоністське товариство. Воно посприяло тому, щоб у штаті у 1780 році прийняли закон про поступове скасування рабства.
У 1794 році прихильники аболіціонізму з Нью-Йорка, Нью-Джерсі та Делавера об’єднались із Пенсільванією та створили Американську конвенцію товариств скасування рабства. До 1829 року чотири зібрання конвенції проводились у Філадельфії. У місті у 1833 році виникло Філадельфійське жіноче товариство проти рабства, а рік потому – Філадельфійське товариство проти рабства. У 1837 році під час останньої у Філадельфії зустрічі членів конвенції було засноване Пенсільванське антирабовласницьке товариство.
Діячі аболіціоністського руху були досить активними, а у 1830-х роках почали виступати за повне скасування рабства та схилятись до жорсткіших методів боротьби. Ці ініціативи викликали негативну реакцію у частини суспільства. Багато будинків для зборів та церков почали відмовлятись надавати свої приміщення в оренду аболіціоністам. Тоді останні створили асоціацію, щоб зібрати гроші та збудувати власну залу для зустрічей. Так розпочалась історія Пенсільванія-хол.
Будівництво Пенсільванія-хол
Велику роль у зборі коштів на будівництво залу для зустрічей зіграли аболіціоністи Філадельфії. Серед них були як білі квакери, які співпрацювали з різними аболіціоністськими групами країни, так і чорношкірі лідери. Протягом року їм вдалось продати 2000 акцій та накопичити близько 40 000 доларів. Багато членів асоціації долучились до будівництва власною працею та матеріалами.
Проєкт нової будівлі доручили архітектору Томасу Сомервілю Стюарту. Для нього це було перше велике замовлення. Безпосередньо будівництво розпочалось у 1837 році і закінчилось урочистим відкриттям 14 травня 1838 року.
Будівля Пенсільванія-хол була зведена на Шостій вулиці:
- на першому поверсі розташували магазини та офіси, а саме – аболіціоністська читальна зала та книгарня, офіс газети «Pennsylvania Freeman», офіс Пенсільванського антирабовласницького товариства та магазин, де продавали продукти, вироблені без використання рабської праці; також тут обладнали лекційну кімнату на 300 осіб, дві кімнати комітетів і сходи на другий поверх,
- на другому та третьому поверхах розташувалась зала з трьома галереями на 3000 осіб,
- у підвалі планували розташувати редакцію аболіціоністської газети «National Enquirer and General Register», але цей задум здійснити не встигли.
Вентиляція будівлі відбувалась через дах. Для освітлення були використані газові лампи. Внутрішнє оздоблення було дуже багатим, а над сценою у залі засідань розташували девіз Пенсільванії: «Чеснота, Свобода і незалежність».
Призначення будівлі
Нова будівля аболіціоністів мала стати символічним місцем з ідеально обраним розташуванням. Її спеціально звели неподалік від Індепенденс-холу, де були прийняті Декларація незалежності США та Конституція. Вона мала стати центром для спільноти квакерів, яка була дуже активною у Філадельфії.
На момент її зведення аболіціоністи також мали на меті боротись за скасування смертної кари в країні. Тому спочатку будівлю хотіли назвати «Зала скасування». Проте таку назву навіть самі представники руху визнали надто провокаційною та нерозсудливою. Натомість вони зупинились на нейтральній назві «Пенсільванія-хол» і щиро раділи, що відтепер матимуть власне місце для проведення зборів і зустрічей.
Знищення будівлі Пенсільванія-хол та наслідки
Урочисте відкриття нової будівлі відбулось 14 травня 1838 року. Філадельфійці запросили на нього аболіціоністів з усього північного сходу США. Вони запланували багатоденну церемонію, яка включала засідання Філадельфійського товариства проти рабства та Конвенції американських жінок проти рабства.
Всі перелічені вище зали, офіси та магазин одразу ж почали працювати. У Пенсільванія-хол радо вітали гостей, проводили екскурсії та розпочали засідання відповідно до розробленого плану.
Водночас у Філадельфії загострився опір аболіціоністському руху. Він наростав увесь час будівництва Пенсільванія-хол та досяг піку у момент відкриття будівлі. Частина філадельфійців звинувачувала аболіціоністів у тому, що кількість чорношкірого населення в місті постійно зростала, що призводило до нестачі робочих місць та підвищення рівня злочинності. Коли аболіціоністи зібрались у Пенсільванія-хол, містом почали ширитись чутки про їх неналежну поведінку у цій будівлі, а також про заклики до расового «злиття».
Навколо Пенсільванія-хол зібрався чималий натовп одразу після урочистого відкриття будівлі. На третій день конференції, коли аболіціоністи обговорювали жахи рабства, люди на вулиці почали кидати цеглу у вікна.
Мер Джон Свіфт зробив спробу розігнати натовп, але активність нападників 17 травня 1838 року лише посилювалась. Цього дня вони виламали двері у будівлю. Юрба білих містян увійшла до середини та розпалила на першому поверсі кілька пожеж, підживлюючи їх газом для освітлення. Шериф Джон Г. Вотмо заарештував декілька десятків порушників спокою, але натовп одразу визволив їх. Всім, хто перебував у Пенсільванія-хол, довелось залишити будівлю. Пожежа у ній стрімко поширювалась і вночі цього ж дня зруйнувала будівлю повністю.
Протягом наступного десятиліття аболіціоністи активно подавали судові позови, щоб покарати винних у цьому злочині. Десятки заколотників були заарештовані, але розслідування провели лише щодо п’ятьох чоловіків, одного з яких врешті засудили. У 1847 році Верховний суд Пенсільванії визнав відповідальним за спричинені збитки округ. Асоціації виплатили 27 942,27 долара.
Хоча будівля Пенсільванія-хол проіснувала лише чотири дні, вона мала важливий і тривалий вплив на рух аболіціоністів. Люди, які раніше їх ігнорували або вважали загрозою для країни, почали переглядати свою позицію. Аболіціоністи вдало скористались цим, стверджуючи, що цей акт вандалізму був спрямований проти свободи взагалі. Жінки почали виготовляти та продавати вироби з деревини на згадку про Пенсільванія-хол, що допомогло збирати кошти на діяльність аболіціоністів.
Ось так зруйнована будівля стала символом боротьби за свободу чорного і білого населення. Аболіціоністи використали цей випадок, щоб підкреслити власний внесок у боротьбу за свободу та рекламувати позицію проти рабства у суспільстві й врешті досягли успіху.
