В’язниця Мояменсінг була збудована на південь від Філадельфії архітектором Томасом Волтером. Будівництво розпочалось у 1832 році, а офіційне відкриття відбулось 19 жовтня 1835 року. Попри те, що в’язницю будували з планами використовувати упродовж століть, будівлю знесли у 1968 році. Відтоді вона залишилась лише на сторінках історії та архітектури Філадельфії. Читайте далі на philadelphia-future.
В’язниця Мояменсінг: коротка довідка
У 1831 році Генеральна Асамблея Співдружності Пенсільванії видала дозвіл на будівництво в’язниці міста та округу Філадельфія. Її запланували звести у містечку Мояменсінг, що було розташоване приблизно за милю від південної межі міста. Проте від самого початку існування в’язницю вважали філадельфійською, а пізніше місто поглинуло це передмістя й запланована приналежність стала реальністю.
Для в’язниці чиновники виділили 16 акрів землі, але збудовані приміщення зайняли набагато менше місця. В’язниця складалася з трьох будівель. Будівництво основної з них тривало з 1832 до 1835 року. Протягом року після відкриття у північній частині звели прибудову, відому як «крило боржника». Пізніше воно стало в’язницею для жінок. Ще одну будівлю із західної сторони в’язниці закінчили у 1838 році.
Архітектура в’язниці Мояменсінг
Усі три секції в’язниці Мояменсінг проєктував філадельфійський архітектор Томас Волтер. Він обрав стиль, що нагадував середньовічні замки, а для оздоблення будівель використав англійську готику. У 1870 році він також розробив проєкт розширення закладу, але той так і залишився на папері.
Центральна будівля мала ширину 53 фути з двома крилами по 50 футів кожне. Навколо них збудували восьмикутні вежі, які переходили у мури та завершувалися бастіонами. Зовнішнє оздоблення виконали з блакитного сієніту, який привезли до Філадельфії зі штату Массачусетс.
Центральну будівлю зробили триповерховою. Кожен наступний поверх був меншим за попередній та оздоблений поясом, що виступав над ним. У кутах розташували круглі сторожові вежі діаметром 5 футів 4 дюйми. Вони трохи виступали над будівлю та були обладнані бойовими парапетами. Фронтальна стіна також мала зубці та амбразури. Вгору над центральною будівлею здіймалась восьмигранна вежа висотою 77 футів. Крила будівлі були двоповерховими та мали окремі входи. Їх обладнали розсувними вікнами та парапетами з бійницями.
В’язниця Мояменсінг всередині
Всередині в’язниця мала приміщення для підсудних чоловіків, для засуджених чоловіків та для жінок.
Головна будівля мала 408 окремих камер, які розташовувались по всьому її периметру від крил до головного фасаду. Вони виходили в коридори шириною 20 футів, які також простягалися на всю довжину будівлі. На початку коридорів розташовувався кабінет для писаря, звідки було видно двері всіх камер. На другий і третій поверхи вели гранітні сходи.
Кожна камера мала ширину 9 футів, довжину 13 футів та висоту 9 футів. Обладнання включало раковину, унітаз, димоходи для вентиляції, впуску свіжого повітря та теплого повітря від печей у підвалі будівлі. Печі розташовувались у центрі та в кінці кожного блоку. Тепле повітря від них переносилось по просторах під коридорами. Також у будівлі були обладнані димові труби, які простягалися від печей даху. Загалом розроблена система опалення дозволяла підтримувати оптимальну температуру в камерах під час холодів.
Зовнішні стіни камер були дерев’яними. Зсередини їх вистелили залізом. Двері тримались на чавунних каркасах та рамах, які були вмонтовані у всю товщину стін в’язниці.
Окреме приміщення для жінок мало розміри 150 на 340 футів. Увійти до нього можна було через ворота з двору головної в’язниці. Будівля була двоповерховою та мала 100 окремих камер розміром 8 на 12 футів. Обладнання камер було таким самим, як і для чоловіків. Також у цій будівлі обладнали лазарет та кімнати для сторожі.
«Крило боржників» розташували на північ від приміщення головної в’язниці та на схід від жіночого відділення. Воно мало два поверхи та підвал. Розміри складали 50 футів на 86 футів. Зовнішній фасад був виконаний із коричневого пісковику в єгипетському стилі. Фасад мав портик та дві колони. Вікна були оздоблені карнизами й загалом будівля виглядала доволі ошатною та мало скидалась на в’язницю.
Насамкінець Мояменсінг мав окрему будівлю, де розташувались кухня, пекарня, пральня і лазня. Її площа складала 43 на 72 фути. Вона розташовувалась між двома блоками камер у дворі. Також до цього приміщення можна було потрапити з усіх частин в’язниці через криті переходи. У кухні працювали парові котли та чотири чавунні резервуари на 80 галонів кожен. Тут кип’ятили одяг в’язнів для запобігання поширенню хвороб.
П’ять фактів про в’язницю Мояменсінг
Цей тюремний комплекс був дуже ретельно спланований, адже його планували використовувати упродовж століть. Проте у 1963 році його використання припинили, а через 5 років більшу частину будівель зруйнували. Передній портик «крила боржників» передали Смітсонівського інституту, як архітектурну пам’ятку.
У XXI столітті на ділянці уздовж Рід-стріт, поруч із торговим центром «Acme Market» залишилася лише низька кам’яна стіна. Ці залишки в’язниці Мояменсінг у 2019 році були включені до Реєстру історичних місць Філадельфії. Тож цей комплекс залишився нині лише на сторінках історії.
Ось цікаві факти про в’язницю Мояменсінг, які варті уваги:
- Архітектор Томас Волтер, який створив проєкт цього тюремного комплексу, також проєктував Капітолій США. Саме він вигадав характерні крила та купол Капітолія, які створили його сучасний широко відомий вигляд. З Мояменсінга розпочалась його архітектурна кар’єра. Тоді він вперше поєднав в одній будівлі готику та єгипетський стиль.
- Г. Х. Голмса, першого відомого серійного вбивцю у США, стратили через повішення саме тут. Герман Вебстер Маджетт (таким було справжнє ім’я злочинця) був аферистом та шахраєм. Сумнозвісні вбивства він скоїв під час Всесвітньої виставки у Чикаго у 1893 році. Тоді чоловік заманював жертв до власного великого будинку, видаючи його за готель. Страта у Мояменсінгу відбулась у 1896 році.
- У цій в’язниці відбулась остання страта через повішення у штаті Пенсільванія. Це сталось у 1916 році. Ще у 1834 році штат першим скасував публічні повішення. Після цього кожен округ проводив страти лише у в’язницях, а потім повішення замінили стратою на електричному стільці.
- У цій в’язниці одного разу перебував Едгар Аллан По. Відомий письменник спав на вулиці якось уночі 1849 року після зловживання алкогольними напоями. Поліція заарештувала його за пияцтво в публічних місцях та доставила у Мояменсінг. По переночував у в’язниці, а наступного дня його звільнили.
- Одну ніч у цій в’язниці також провів Аль Капоне. 16 травня 1929 року відомого злочинця разом з охоронцем Френком Клайном заарештували у Філадельфії детективи Джеймс Малоун і Джек Крідон. Їх переміщували з в’язниці до в’язниці, включаючи Мояменсінг. Пізніше Аль Капоне перевели до Східної державної в’язниці, а через декілька місяців після цих подій він вийшов на свободу.
Тож в’язниця Мояменсінг упродовж своєї історії бачила чимало. Цей комплекс виконав свою історичну роль, пропрацювавши понад сто років.
