Філадельфійський Павільйон Дзвону Свободи упродовж 30 років був місцем розташування даної визначної пам’ятки. Його збудували у Національному історичному парку Незалежності спеціально з цією метою. Дзвін перебував у ньому з 1 січня 1976 року по 9 жовтня 2003 року. Через 3 роки після переміщення пам’ятки Павільйон знесли.
Відтоді Дзвін Свободи можна побачити у спеціальному центрі, збудованому для нього у 2003 році. Павільйон же залишився лише в історії та пам’яті містян, які його бачили. Дізнайтесь більше про історію цієї споруди на philadelphia-future.
Початок історії Дзвону Свободи
Дзвін Свободи був створений у 1752 році за ініціативою Асамблеї провінції Пенсільванія. На ньому зробили напис «Проголошуйте свободу по всій землі для всіх її мешканців». Дзвін мали розташувати у Будинку штату Пенсільванія (нині – Індепенденс-хол).
Саме у цій історичній будівлі у 1776 році відбулось обговорення та підписання Декларації незалежності, а у 1787 році тут розробляли Конституцію США. Тож історія цієї будівлі цілком виправдала розміщення у ній Дзвону Свободи.
Цю пам’ятку спочатку закріпили на найнижчому рівні у дерев’яному шпилі будівлі. Пізніше його опустили в цегляну вежу через те, що на дерев’яному шпилі виявили ознаки гниття. Через сто років після свого створення Дзвін тріснув. Тоді його зняли та залишили на першому поверсі Індепенденс-холу, де на нього могли поглянути відвідувачі.
Переміщення Дзвону Свободи: ідеї та плани
У 1969 році у Філадельфії розпочалась підготовка до відзначення 200-річчя США, що було заплановане на 1976 рік. Місто очікувало багато гостей, яким би запропонували познайомитись з історією та видатними пам’ятками. Одна з них – Дзвін Свободи – все ще залишалась на першому поверсі Індепенденс-холу.
Тоді Національний історичний парк Незалежності висловив занепокоєння, що це місце замале для відвідувачів. Було запропоновано перенести Дзвін і створити для цього окрему споруду. Згідно з планом 1972 року для його розташування запланували будівництво нової споруди на 3-й і Честнат-стріт. Дзвін планували встановити на другому поверсі. Проте члени Конгресу та громадськість розкритикували цей план через значну віддаленість нової локації від старого розташування, що мало історичне значення.
Тоді було запропоновано збудувати окремий павільйон у торговому центрі «Independence Mall». У цьому разі пам’ятка б опинилась приблизно за чверть милі від Індепенденс-холу. Ця пропозиція також не знайшла прихильників.
Тодішній мер Філадельфії Френк Ріццо наполягав на тому, щоб збудувати павільйон на північ від Індепенденс-холу між вулицями П’ятою, Шостою, Маркет та Честнат. Цей проєкт був прийнятий. Філадельфійський архітектор-модерніст Ромалдо Джургола був обраний дизайнером. Він почав працювати над проєктом у 1974 році. На початку 1975 року було закладено фундамент і упродовж року нова будівля виросла на обраному мером місці.
Переїзд Дзвону Свободи до нової домівки відбувся під час святкування у місті нового 1975 року. Павільйон відкрили для відвідувачів у першу хвилину 1 січня 1976 року.
Павільйон Дзвону Свободи: створення та руйнування
Нову будівлю архітектор спроєктував зі скла та сталі й надав їй форму пісочного годинника. Відвідувачі спочатку потрапляли у просторий вестибюль, звідки коридором прямували до Дзвону Свободи. Пам’ятку розташували в окремій кімнаті на фоні скляної стіни з зображенням Індепенденс-холу. Тут на гостей чекала коротка презентація про історію Дзвону.
Завдяки мансардним вікнам було забезпечено гарне освітлення кімнати та зменшений візуальний тиск стелі. Скляні стіни північного та південного фасадів Павільйону відкривали Дзвін Свободи до огляду з багатьох ракурсів. Вночі для його освітлення вмикали прожектори. Тож навіть у неробочі години Павільйону кожен охочий міг помилуватися Дзвоном.
Втілений у життя проєкт був схвалений більшістю архітекторів. Деякі містяни називали його холодним та недостатньо гідним цієї пам’ятки. Декому вона нагадувала станцію метро чи автомобільний салон. Серед об’єктивних недоліків варто відзначити невеликі розміри Павільйону. Він був розрахований максимум на 100 осіб. Крім того, презентація затримувала відвідувачів всередині на деякий час. Навіть, коли їх проведення скасували, до Павільйону часто вишиковувались великі черги й очікування в них тривало годинами.
У 1990-х роках Національний історичний парк Незалежності розпочав реконструкцію Індепенденс-холу. Частиною нового плану стало будівництво нового приміщення для Дзвону Свободи. Його звели західніше наявного та урочисто відкрили 9 жовтня 2003 року.
Старий павільйон перетворили на будівлю безпеки. Тут перевіряли відвідувачів, які хотіли потрапити до Центру Дзвону Свободи та Індепенденс-холу. Потім виникла ідея продати будівлю за 800 000 доларів, але охочих її придбати не знайшлось. Врешті її частково розібрали, щоб повторно використати будівельні матеріали. Залишки колишнього Павільйону Дзвону Свободи повністю знесли у 2006 році.
