Вівторок, 21 Травня, 2024

Винахідник, якому присвячені зорі на прапорі та кратер на Місяці

Знаменитий американець Девід Ріттенхаус народився 8 квітня 1732 року. За своє досить тривале життя, 64 роки, він увійшов в історію батьківщини і світу як славетний американський астроном, оптик-винахідник, математик, геодезист, державний службовець, майстер наукових приладів і навіть годинникар. Далі на philadelphia-future.

Здібний самоучка

Девід Ріттенхаус з’явився на світ у містечку Роксборо округу Філадельфія штату Пенсільванія. У спадок від рідного дядька-теслі хлопець отримав столярні інструменти та навчальні книги. Вони стали першим каменем у фундаменті кар’єри винахідника, яку згодом збудував здібний нащадок. 

Біографи зауважують, що молодий Ріттенхаус найперше показав високі інтелектуальні здібності, коли створив зменшену робочу масштабну модель паперової фабрики прадіда В.Ріттенхауса. В молодому віці Девід конструював і інші крупні моделі, ще одна з них — діюче водяне колесо.

Як виявляється, майбутній винахідник ніколи не відвідував початкову школу. Самоучка, який мав здібності до природничих і математичних наук, здобував знання за сімейними підручниками. У 13 років сам освоїв закони руху та гравітації Ньютона. У 17 Девід сконструював годинник з дерев’яними шестернями. А в 19 відкрив майстерню наукових приладів на батьківській фермі (нині тут розташовано медцентр і лікарню Веллі Фордж  у місті Іст-Норрітон, штат Пенсильванія).

Медичний центр і лікарня Веллі Фордж

Створив масштабні моделі Сонячної системи

Згодом навики роботи з різними приладами та інструментами, зокрема з годинниками, спонукали Ріттенхауса до створення двох масштабних моделей Сонячної системи. Першої — для Коледжу Нью-Джерсі (нині Принстонський університет), другої — для Коледжу Філадельфії (університет Пенсільванії). Друге замовлення було здійснено на прохання товариша Вільяма Сміта, першого провіста Філадельфійського коледжу. Адже той був дуже засмучений, що Девід створив такий прилад для закладу з сільської місцевості, а не для вишу Філадельфії, котра прагнула бути одним з потужних центрів просвітництва ХVІІІ ст., зокрема щодо вивчення астрономії. Обидві згадані системи досі існують на базі вишів:  у Пейтон-Холі Принстонського університету та в бібліотеці Університету Пенсільванії. Згодом на знак визнання досягнення — передового пристрою-моделі Сонячної системи — Коледж Нью-Джерсі присвоїв Ріттенхаусу почесний ступінь. Також почесний ступінь магістра винахідник отримав і в Коледжі Філадельфії. Штат Пенсильванія заплатив Ріттенхаусу 300 фунтів стерлінгів за його досягнення.

Спостерігав транзит Венери

У 1768 року Ріттенхауса було обрано до Американського філософського товариства. Він працював бібліотекарем і секретарем, а після смерті Бенджаміна Франкліна в 1790 році зайняв пост спершу віце-президента, а згодом і президента товариства, що тривало до 1796 р. Ставши членом згаданого товариства, Девід Ріттенхаус оголосив про амбітні плани спостерігати очікуваний транзит Венери через Сонце з кількох місць. Він хотів вивчити транзитний шлях Венери та дослідити її атмосферу. Того ж місяця товариство переконало законодавчу владу надати 100 тисяч стерлінгів на придбання нових телескопів, а ще члени товариства в очікуванні події добровільно зголосилися укомплектувати половину з 22 телескопних станцій. 

Діаграма із спостережень Д.Ріттенхауса над транзитом Венери 1769 р.

Транзит Венери відбувся 3 червня 1769 р. Через велике хвилювання під час спостереження, до якого готувався рік, Ріттенхаус знепритомнів. На додачу до кропіткої роботи вчений ще тиждень хворів. Лежачи під телескопом, він отямився за кілька хвилин і продовжив дослідження. Його розповідь про спостереження було опубліковано в журналі “American Philosophical Society’s Transactions”. Там не йдеться про втрату свідомості. Та  в інших джерелах вона задокументована. Ріттенхаус використовував спостереження, щоб обчислити відстань від Землі до Сонця, яка склала 93 мільйонів миль (приблизна середня відстань між Землею та Сонцем.) Опублікований звіт вченого про транзит схвалили європейські колеги. У підсумку було й цікаве листування з астрономами Ж.Лаландом та Ф.Ксавером фон Захом. Завдяки дослідженню вчений досяг міжнародного визнання у вивченні астрономічних задач, зокрема став одним з лідерів серед науковців світу щодо вивчення проходження Венери по Сонячному диску на ті часи.

Ріттенхаусу судилося стати ідеальним кандидатом для вивчення таємничої планети, бо, крім членства у Американському астрономічному товаристві, він мав власну обсерваторію, яку обладнав у сімейній фермі. Він сконструював і власний телескоп (фактично перший телескоп у США), дуже схожий на деякі сучасні. А згодом Ріттенхаус став першим американцем, який спостерігав у телескоп Уран, автором численних досліджень по електриці, магнетизму, коливаннях маятника і т.д.

Здібний геодезист, директор монетного двору і не лише

Далі ми обрали найважливіші віхи біографії Девіда Ріттенхауса, які демонструють його здібності у різних сферах та важливий вклад, завдяки цьому, у долю батьківщини. 

На початку кар’єри, ще з 1760-х рр., він був і успішним геодезистом. 1784 року Ріттенхаус завершив знамените обстеження Лінії Мейсона-Діксона (меж чотирьох крупних штатів). Серед іншого Девід Ріттенхаус допомагав встановити межі кількох штатів та країн співдружності як до, так і після здобуття незалежності, в тому числі кордону між Нью-Джерсі, Нью-Йорком і Пенсільванією. Робота Ріттенхауса була дуже точною та відмінно задокументованою. Коли праця Ріттенхауса в якості геодезиста закінчилася, він повернувся до наукової діяльності.

До Філадельфії Ріттенхаус приїхав 1770 року. Вже за чотири роки він став міським інспектором, а з 1775 — інженером Комітету з безпеки. У 1779-1782 працював професором астрономії в Університеті штату Пенсільванія. Також кілька років був віце-проректором закладу та попечителем.

1782 року Девід Ріттенхаус обраний членом Американської академії мистецтв і наук, також він був членом Лондонського королівського товариства (між іншим, до цього ексклюзивного товариства входило зовсім мало американців). 1793 року він стане засновником Демократично-республіканського товариства у Філадельфії. Та й загалом протягом життя Девід Ріттенхаус мав честь бути представленим у численних клубах та комітетах.

1785 рік у долі Ріттенхауса відзначений ще одним важливим винаходом. Він створює  перший оптичний прилад під назвою дифракційна оптична решітка. Якщо пояснювати винахід простими словами, то вчений встановив на об’єктив телескопа рамку, де розмістив 50 волосин тонкого паралельно натягнутого дроту з певним інтервалом, що в подальшому дало змогу отримати спектр найяскравіших зірок.

Будинок Д. Ріттенхауса. З його газону  1769 р. він спостерігав транзит Венери. 1786 року Ріттенхаус збудував новий будинок у Філадельфії, поруч із наявною обсерваторією. У тому будинку відбулися зустрічі з Бенджаміном Франкліном, Френсісом Хопкінсоном, П’єром Еженом дю Симітьєром та іншими видатними особистостями того часу. А Томас Джефферсон писав, що воліє відвідати одну з цих зустрічей, “аніж провести цілий тиждень у Парижі”.

Помітний внесок у розвиток США Д.Ріттенхаус зробив і під час Американської революції (1775-1784). Вчений допомагав в організації оборони Філадельфії і створював телескопи та навігаційні прилади  для військових підрозділів Сполучених Штатів Америки. У післявоєнний час Д.Ріттенхаус розробив систему доріг та зрошування у штаті Пенсильванія. А справившись із завданням, радо повернувся до вивчення зірок і планет, досягнувши у цій сфері світового визнання.

1792 р. він став першим директором монетного двору США. До цього Ріттенхаус вже встиг попрацювати казначеєм Пенсільванії (1777-1789 р.) і за допомогою цих навичок та допомоги Д.Вашингтона посів чергову важливу посаду. Монетний двір США відкрив свої двері 2 квітня 1792 р., але близько 4-х місяців не випускав монет. Ріттенхаус вважав, що монета — це предмет мистецтва і тому повинна мати відповідний дизайн. Перші монети були зроблені зі столового посуду, який був наданий самим Вашингтоном. Викарбувані вручну, вони були передані Д.Вашингтону на знак подяки за його внесок у те, щоб Монетний двір США запрацював. Дизайн монет не був схвалений Конгресом. Їх виготовлення у великих масштабах почалося лише 1793 року. А 1795 року Ріттенхаус звільнився з Монетного двору через проблеми зі здоров’ям. У 1871 р. на його честь Конгрес затвердив пам’ятну медаль.

Особисте життя і данина пам’яті

Д.Ріттенхаус вперше одружився 1766 року на Елеонор Кулстон. Вона народила йому двох дочок Елізабет та Естер. У 35 років Елеонор померла згодом після третіх пологів від ускладнень. Дитина ж померла ще при народженні.  Вдруге Девід оженився в 40 років на Ханні Джейкобс. Їхня дитина теж померла при народженні. Ханна пережила чоловіка на більше ніж 3 роки. Девід Ріттенхаус помер 1796 року.

Могила Д.Ріттенхауса в Філадельфії

Вдячні американці мають чимало прикладів увіковічнення пам’яті славетного вченого. Приміром, площа Ріттенхаус у центрі Філадельфії — одна з головних та найоригінальніших площ штату. Збереження та вшанування пам’яті про Девіда Ріттенхауса — це й Університет Пенсільванії, і Молодша середня школа, яка носить його ім’я і входить до Національного реєстру історичних місць, та інші пов’язані зі знаменитим американцем споруди й місця. Про нього створено популярні фільми та книги. Але деякі дослідники дотримуються думки, що найбільша данина пам’яті винахіднику —  блакитне поле  зірок на прапорі США. А ще іменем Девід Ріттенхауса за ініціативою Міжнародного астрономічного союзу 1970 року названо кратер на Місяці.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.