“Монополії” — найпопулярнішій на планеті настільній грі — вже більше 100 років. В неї зіграли понад мільярд людей. У кінці 90-х було створено найдорожчий, а саме ювелірний, набір даної гри, оцінений у 2 000 000 доларів. У світі проводяться традиційні турніри з “Монополії”. Найдовша гра в неї тривала близько 70 днів! В “Монополію” грали на стелі, під землею і навіть в атомному човні США. А ще в неї грали The Beatles під час першого туру цією країною. У Другу Світову цю гру використовували, щоб передавати… контрабанду в табори військовополонених у Німеччині: карти для втечі, компаси і справжні гроші замість ігрових! Гра настільки популярна, що про неї знято документальний фільм, котрий здобув премію “Еммі”. Та не всім відомо, що особлива “Монополія” й тим, що була винайдена… двічі. Далі на philadelphia-future.
Фартовий Чарльз
1889 року в Філадельфії, штат Пенсильванія (США) народився Чарльз Дерроу. Хто знає, чи він би став знаменитим, якби 30 липня 1933 року не зареєстрував настільну гру “Монополія”, яка згодом набула у світі мегапопулярності. Парадоксально, та винаходу гри посприяли часи Великої депресії. У той період бізнес Чарльза, який полягав у продажі, монтажі й ремонті опалювальних котлів і приносив йому певні прибутки, остаточно занепав. У безвиході чоловік днями шукав, як заробити гроші на сім’ю. Ввечері чергового змарнованого на пошуки заробітку дня Чарльз сидів на кухні, сумував за минулим благополучним життям і кепсько почувався від цієї ностальгії. Серед картин колишнього щасливого життя згадалася й поїздка до Атлантік-сіті, де з дружиною побували у різних казино. Чоловік мимоволі почав малювати на скатерті вулиці того міста. І ось він вже взявся майструвати з предметів, що траплялися під руку, усілякі будівлі: кафе, гральні заклади, готелі, ресторани…
У кімнаті з’явилася дружина і побачила зіпсовану скатертина. Щоб не отримати на горіхи, вигадник Чарльз вирішив і її захопити своїм “містом”, процесом життя у ньому. Чоловік намалював такі бажані для обох гроші. За мить пара вже змагалася в придбанні різних споруд.
Так Атлантік-сіті на кухонній скатертині перетворилося на захоплюючу гру… Кожен її учасник, бідний чи багатий, запросто міг стати успішним бізнесменом. Незабаром кілька своїх ігор Чарльз роздав знайомим. Виготовлення гри несло за собою певні затрати. Чарльзу довелося брати натомість за комплект по кілька доларів.
У цей період у США саме формувався повноцінний робочий клас і настільні ігри стали дуже популярними. Комфорт в оселях, зокрема доступність електроенергії, давали людям змогу займатися дозвіллям у вечірній час. А коли трудовий день скоротили до 8 годин, навіть робочий клас отримав додатковий час для відпочинку.
Зважаючи на хороші відгуки про його гру, підприємливий Чарльз вирішив надіслати її зразок крупній компанії Parker Brothers. Та її керівництво відгукнулося про гру як таку, що не має перспектив. Компанія знайшла у грі більше 50 базових помилок, зокрема щодо її довжини, складності і теми. Та невгамовний Дерроу не здавався. 1934 року він попросив одного з друкарів надрукувати йому пів тисячі комплектів ігрового поля. Згодом Чарльз надіслав їх в універмаги Філадельфії. Результат розповсюдження гри був чудовим! Вона дуже сподобалася користувачам! Після того вже Parker Brothers шукала співпраці з Чарльзом Дерроу. Після повторних перемовин компанія придбала права на гру. Як він і мріяв, Чарльз став багатієм. 1935 року його гра вийшла в світ вже на правах Parker Brothers. Спершу вона підкорила США, а згодом взялася підкорювати планету! І “Монополія” не просто з цим впоралася, а навіть вплинула на розвиток комп’ютерних ігор.
Елізабет, якій не пощастило
Та ця фартова історія була б надто ідеальною, якби не виявилося, що в “Монополії” окрім батька-винахідника є ще й винахідниця… мати. Нею була активістка Елізабет Мегі з міста Макомб штату Іллінойс, яка у важкий для країни період хотіла викрити проблеми капіталізму. Жінка виступала за рівність людей різних класів. Її батько був антимонополістом та підтримував ідеї Генрі Джорджа, котрий вважав, що люди повинні володіти тим, що вони створили. А ще згідно його теорії земля, право нею користуватися, мало належати всім, як і у випадку з повітрям. У 40 років Мегі пишалася, що досі була незаміжньою, а отже — незалежною. Вона працювала, накопичуючи вдосталь коштів на власне забезпечення, і чимало часу витрачала на своє дітище — гру на основі теорій Г.Джорджа. 1904 року Мегі отримала патент на настільну гру “Землевласник”. Ця новина з’явилася в пресі. І того року відсоток жінок, які теж запатентували свої винаходи в країні, зріс.
Концепція її “Землевласника” — ігрові підприємства, які продавалися та придбавалися за гроші. Гравці мали змогу позичити гроші в банку чи один в одного, сплачували податки, опинившись на клітинці підприємства, яке придбав хтось інший. У цій грі не було звичного на тоді лінійного принципу, рух по дошці був досить різнонаправленим, а правила — цікавими.
Щоб підкреслити переваги лівих ідей і наголосити на вадах капіталізму, жінка вигадала два варіанти даної гри: “Монополіст” і “Розквіт”. У другому, антимонопольному, наборі винагороду при створенні багатства отримували всі. Мета ж монопольного: утворення монополій та придушення опонентів. Перший варіант, де ціль гравця — купити якнайбільше нерухомості й перемогти, розоривши інших, за задумом авторки демонстрував модель захоплення земель однією людиною і “програш” для решти. А от “Розквіт”, де гравці не сплачували податки за відвідування чужої нерухомості, вільно будували, без загрози втрапити у в’язницю, і тому подібне (згідно теорії Г.Джорджа), завершувався перемогою для всіх. Гра-винахід Мегі ніби була маленькою моделлю справжнього людського життя, де можна було розгледіти успіх, невдачі, прагнення до багатства і таке інше. У її популяризації добре посприяли студенти, а ще професори вишів, які демонстрували на прикладі гри різні фінансові концепції. З часом гравці не лише захоплювалися грою, а й почали вносити власні корективи, приміром, щодо своєї місцевості, законів певного штату. І одним з таких “редакторів” по суті виявився Чарльз Дерроу, який шукав порятунку від власних злиднів…
Дехто стверджує, що Чарльзу Дерроу 1932 року разом з дружиною Естер випала перша нагода зіграти в “Землевласника” саме під час візиту до бізнесмена містера Тодда з Філадельфії, а не в якомусь іншому місці. Оскільки той нібито згодом згадував, що пара до того випадку не бачила такого цікавого дозвілля і виявила до нього великий інтерес. Та так, що навіть попросила господаря занотувати правила гри. Можливо, вже згодом у пошуках виходу з бідності Чарльз Дероу і згадав про цю гру, яка стала для нього рятівною?
Професор, який відкрив світу секрет народження “Монополії”
Змінивши правила гри, Чарльз Дерроу запропонував її як власний винахід, зареєстрував на неї права і надав їй іншу назву — “Монополія”. І тоді його історія й продовжилася, як описано вище. Коли гра Дерроу вийшла в люди, у перший же рік було продано більше 2 мільйонів її штук. 1934 року “Монополія” стала найпопулярнішим презентом на Різдво. Дерроу продав компанії гру на дуже вигідних умовах і потому отримував регулярні виплати. Дізнавшись про наявність патента в Елізабет Мегі на її гру і припускаючи, що її правда може вийти в люди, Parker Brothers викупили в жінки права на винахід десь за 500 доларів без її права отримувати авторські нарахування в разі успіху гри. Згодом компанія придбала і патенти на всі варіанти гри Меггі: тобто стала її власником у повній мірі. Змінила компанія й правила гри: розбагатіти і розорити інших — стало основною ціллю.
Подальші претензії авторки були безуспішними. А врешті в Parker Brothers взагалі офіційно заявили, що ігри “Монополія” і “Землевласник” не пов’язані між собою. І щоб звести всякі ризики до нуля, компанія викупила в Мегі ще дві інші її гри.
Про винахідницю “Монополіста” Елізабет Меггі світ дізнався випадково. 1973 року професор економіки Р.Анспах розпочав десятилітнє юридичне протистояння з Parker Brothers за свою антимонопольну гру. При вивченні справи спливли й патенти Мегі…
Винахідниця померла 1948 року, не дочекавшись справедливості в суді. Дерроу помер 1967-го не втративши статус винахідника і багатія, котрий піднявся з низів. 1991 року компанію Parker Brothers, а отже й права на “Монополію”, викупила інша компанія…
