Вівторок, 21 Травня, 2024

Пам’ятник прищіпці в Філадельфії

Сучасний світ не припиняє нас вражати фантазією митців, зокрема скульпторів та архітекторів. Яких тільки витворів їх безмежної уяви не трапляється на вулицях великих і малих міст країн світу! Це і пам’ятники-жарти, і скульптури-протести, та інші численні сміливі мистецькі експерименти. Не стоїть осторонь цього цікавого процесу й американське місто Філадельфія. У самому його центрі височить оригінальний пам’ятник… прищіпці для закріплення випраної білизни. Далі на philadelphia-future.

Звідки в центрі міста такий монумент?

Простий і водночас величний сталевий монумент темного кольору знаходиться на Centre Square Plaza і  має 14-ти метрову висоту. Прищіпка розташована над станцією метро, що дає можливість тисячам перехожим щодня її споглядати. Місцеві мешканці нерідко переповідають, що колись давно один тутешній чоловік займався виготовленням і продажем прищіпок для білизни. Ця справа була наскільки вдалою, що принесла бізнесмену великі доходи і зробила його багатієм. На знак вдячності речі, яка кардинально змінила його життя, чоловік нібито замовив спорудження пам’ятника прищіпці. Але все це – таки нічим не підтверджена легенда… 

В дійсності монумент прищіпці створив епатажний американський скульптор шведського походження Клас Ольденбург. Пам’ятник було замовлено в травні 1974 року забудовником міста для втілення частини проекту Управління реконструкції Філадельфії. Встановлення монумента відбулося в червні 1976 року. 

Сталева прищіпка, яка має оксамитову поверхню і теплий червонувато-коричневий колір, високо оцінена мистецтвознавцями. Металева пружина, яка тримає в купі частини прищіпки, символічно нагадує цифри 7 та 6 (число 76 відповідає даті двохсотріччя США та серії святкувань і урочистих заходів, які відбулися в середині 1970-х років з приводу вшанування історичних подій, що посприяли створенню США як незалежної республіки). Мистецтвознавці переконані, що прищіпка також нагадує і про колоніальну спадщину Філадельфії, та “говорить” про її сьогодення, акцентуючи на громадських проблемах міста (оскільки загальновизнана форма прищіпки, яку використовують люди різних класів суспільства, натякає на подолання розриву між кардинально різними рівнями доходів громадян). А от романтики порівнюють однакові частинки прищепки з парою, що обнялася. 

Пам’ятник прищіпці в центрі Філадельфії

Невже всі прищіпки однакові?

Але невже всі прищіпки однакові? В історії існувало кілька видів спеціальних затискачів для прикріплення одягу, щоб сушити його на мотузках. Найстаріші прищіпки робили з цільного дерев’яного шматка. Популярну прищіпку циліндричної форми з роздвоєним кінцем вигадала  в 1700-х роках британська й американська релігійна діячка матінка Анна Лі. 

Сучасна прищіпка з двох пружних частин з’явилася 1853 року, коли американець-винахідник Д.М.Сміт отримав на неї патент. Конструкція витримувала набагато більше навантаження ніж попередні і менше псувала одяг, чим зацікавила винахідників.  До 1887 лише у США на схожі прищіпки було зареєстровано більше 140 патентів. Так, 1887 року С.Е.Мур оснастив прищепку скрученою пружиною, яка стала відігравати функцію осі. Цей дизайн фактично не змінився і до нині. У ХХ столітті виробляли кілька видів прищіпок: дерев’яні або пластмасові з пружиною, дерев’яні без пружини, скуті залізом та з цільного дерева без пружини. 

Колись прищіпки були дуже популярні. У США 1974 року їх виробництво вважалося дуже важливою галуззю і становило 5, 4 млн. на рік. Уряд сприяв, щоб вони реалізувалися за штучно заниженими цінами. Дерев’яні прищепки у США виготовляли з твердих порід дерева, насамперед з бука і клена, а пружини – з оцинкованого металевого дроту. Пластмасові прищіпки робили методом лиття під тиском. Коли з’явилися сушарки для прання, попит на прищіпки впав. Виробники прищепок у США, попри те, що діяли державні програми їх підтримки, до початку ХХІ століття закрилися. Та традиція сушити прання з допомогою прищіпок повернулася через популяризацію охорони природи і економії еоектроенергії, так виробництво прищіпок знову зросло. 

Хто створив цікавий об’єкт?

Автор пам’ятника прищіпці у Філадельфії Клас Ольденбург увійшов в історію як дуже креативний митець, який постійно дивував роботами оточуючих. Він народився 1929 року в Стокгольмі, прожив 93 роки і став одним з найвідоміших митців ХХ століття. Ольденбург протистояв пафосу “високого” мистецтва, створюючи доступні, зумисно наївні, іронічні скульптури. Більшу частину життя митець працював в тандемі з дружиною Кузі Ван Брюгген. 

Важко знайти подібну плодотворну пару серед митців-сучасників. Вони познайомилися 1970 року і відтоді майже всі масштабні проекти створили вдвох. Їхні памятники буденним речам (прищепці, булавці, сірникам, біноклю, лопаті, совку, вінику, яблучному огризку та інші) можна зустріти у США, Європі, Японії, Південній Кореї, Норвегії. Часто ці монументи створені з урахуванням місцевої культури. Пара створила ряд об’єктів у русі: кеглі в польоті, розбиту вазу з фруктами, розкидані канцелярські кнопки. Митці не любили встановлювати свої об’єкти на п’єдестали, тому часто монументи взаємодіють з ландшафтами, а спостерігач сам в уяві домальовує, що там під землею…

Митці надавали перевагу не використанню звичних для колег матеріалів (каменю, металу і дерева),  вони створювали звичайні речі (вентилятор, міксер, унітаз, різна їжа) ще й з вінілу, бавовняних тканин, штучного хутра, які зазнавали деформації від власної ваги і поставали в неочікуваних формах. Творчу пару цікавило не високе, а буденне; не таємниче, а банальне; не серйозне, а іронічне. Вони показували через мистецтво буденність звичайних людей, а не видатні досягнення, які важливі для влади з певних причин. Це були їхні спроби демократизувати мистецтво.

То пам’ятник не унікальний?

Хоч деякі туристи говорять, що пам’ятник прищіпці унікальний і не має аналогів у світі, це не зовсім так. По перше, у США існує як мінімум два дрібні макети цієї скульптури. Один зберігається в Ольденбурзький галереї Художнього музею Денвера, це 4-ри футова версія, виконана 1974 року. А 10-ти футова, створена 1975 року, перебуває у відділі сучасного мистецтва в Інституті мистецтв міста Чикаго. 

На одному з кладовищ у штаті Вермонт також є пам’ятник у вигляді прищіпки на могилі останнього власника останньої фабрики прищіпок у США Дж. Кровелла (вона припинила діяльність 2009 року). Покійний мріяв, щоб на його могилі стояв пам’ятник у вигляді діючої прищіпки, щоб з нею могли грати діти, та це виявилося неможливим.

Пам’ятники прищіпкам є й в інших країнах світу. Наприклад, скульптура гігантської прищіпки, яку розробив турецький художник і професор Близькосхідного технічного університету Мехмет Алі Уйсал для одного з фестивалів  на околиці міста Льєж в Бельгії: прищіпка стискає горб із землі, зарослий травою. Це один з прикладів робіт майстра, які ґрунтуються на бездоганній ілюзії. 

Пам’ятник у Бельгії

2015 року інсталяція у вигляді прищепки з’явилася в місті Київ – столиці України. Цей великий червоний арт-об’єкт затис газон на перетині проспектів у мікрорайоні Святошин.  

Прищепка на газоне в микрорайоне Святошин в Киеве / © Киевзеленстрой
Пам’ятник в Україні

Тож пам’ятник прищіпці в Філадельфії не унікальний, але це не применшує його вагоме культурне і смислове значення.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.